Насправді Марко Вовчок – чи не найзагадковіша постать в українській літературі. Вілінську називають «українським Жорж Сандом», вважають «фатальною жінкою» та навіть проводять паралелі з таємничістю образу Шекспіра. У даній публікації я розповім 10 маловідомих та найбільш цікавих фактів про Вовчка. Приємного читання!
Я не писатиму про походження чоловічого псевдоніму, не писатиму про те, що Вілінська була аристократкою, не писатиму, що вона внесла нові жанри в українську літературу. Для всього цього є Вікіпедія, де Ви зможете безперешкодно отримати інформацію. Отож…
Мало хто знає, але основними мовами творчості Марії Вілінської, яку вважають класиком української літератури, були французька та російська.
Загалом Марко Вовчок мала надзвичайний лінгвістичний хист і знала близько 10 іноземних мов, серед яких французька, англійська, польська, чеська, німецька, українська (оскільки рідною для неї була все ж російська) та інші.
Мало хто знає, але Марія Вілінська втратила невинність приблизно в 14 років, під час навчання у Харківському пансіоні.
Там вона осягнула й мистецтво зваблювання, яке потім використовувала протягом усього життя. І, можливо, вона б не одружилась з Опанасом Марковичем, якби їх спільний друг ненароком не застав пару в спальні, в якій вони займались аж ніяк не літературними бесідами. Для збереження чесного імені довелось брати шлюб. В січні 1851-го у віці 17 років Марія Вілінська побралась з Марковичем, якому тоді було 29. Пізніше вона сама зізнавалась Герценові, що вийшла заміж «не кохаючи, а лише прагнучи незалежності».
Мало хто знає, але багато дослідників вважають, що твори Марка Вовчка, написані українською мовою, – зовсім не її пера, а авторства Опанаса Марковича, чоловіка письменниці.
Зокрема, так думають про «Народні оповідання», «Інститутку», «Невільничку», «Кармалюка» та ряд інших. Літературознавці переконують, що:
А) Російська аристократка Вілінська не могла настільки перейнятись стражданнями українського селянства;
Б) Не могла до такого рівня опанувати українську мову, щоб настільки граціозно і тонко її використовувати;
В) Твори на соціальну тематику виходили в світ лише під час подружнього життя з Марковичем. До і після нього – ні.
Г) Опанас Маркович тоді зазнавав переслідувань і для нього небезпечно було порушувати в творах таку проблематику. Відтак, він міг користатись іменем своєї жінки.
Проте дані аргументи звів нанівець ще один дослідник, захисник Вовчка, Василь Доманицький у своїх численних працях. Про це Ви зможете детальніше прочитати у статті “Про “фірму” Марко Вовчок”
Мало хто знає, але Марко Вовчок була справжньою серцеїдкою.
Хоч вона і не була красунею, проте, наче магніт, притягала і закохувала в себе ледь не усіх чоловіків довкола. Письменницею захоплювались такі визначні постаті, як Жуль Верн, Тарас Шевченко, Лев Толстой, Густав Флобер, Пантелеймон Куліш, Іван Тургєнєв, Олександр Бородін, Дмитро Мєндєлєєв, Микола Костомаров, Микола Некрасов, Олександр Герцен, і це – далеко не повний список. Хімік Владислав Олевінський навіть покінчив із собою через нещасливе кохання, вживши ціанистого калію (таким чином вперше визначивши смертельну дозу для людини). Приголомшуючим є також те, що Марія Вілінська протягом довгого часу крутила роман із своїм троюрідним братом (!) , Дмитром Писарєвим. А останнім її чоловіком став близький товариш сина Михайло Лобач-Жученко, який був молодшим за письменницю на 17 років.
Мало хто знає, але Марко Вовчок насправді використовувала чужі переклади, підписуючись власним іменем.
Проте це потім вийшло на-гора і завдало нищівного удару репутації письменниці. Не буду переповідати історії, її ви зможете прочитати у цій статті: “Як Марко Вовчок “літературних негрів” наймала”.
Мало хто знає, але Марію Маркович люто ненавиділи інші жінки.
Своє негативне ставлення до письменниці висловлювали Олена Пчілка, дочка Льва Толстого К. Юнге, дружина Куліша Ганна Барвінок та багато інших. Ймовірно, така реакція ґрунтувалась на звичайній заздрості, яка, тим не менш, часто притаманна жінкам. Далі наведу пару цитат:
«Що є в цій жінці, що всі нею так захоплюються? […] Марковичева вміє так зробити, що її прихильники скрізь обстоюють її […]. Як мене обурює ця жінка. Де ж справедливість, коли такі створіння живуть на землі, щоб іншим життя псувати?» – К. Юнге
«…Якась перша-ліпша кацапка, з роду не чувши української мови, ледве захотіла, у два дні перейняла мову зо всіма найтоншими її власностями і почала писати по-українськи — та ще як! — краще всіх українських повістярів! Далебі, се зневажало українську мову!» – Олена Пчілка
Мало хто знає, але повість Марка Вовчка «Маруся» отримала нагороду Французької Академії і була рекомендована для обов’язкового (!) вивчення в французьких школах.
Твір, до слова, про українську дівчинку, яка ціною власного життя рятує козаків-запорожців. Сама ж повість ще за життя письменниці була перекладена кількома мовами і стала улюбленою книгою французьких дітлахів.
Мало хто знає, але в Марії Маркевич була репутація «фатальної жінки».
Річ у тому, що двоє її коханих померли просто в неї на руках, а третій закоханий вчинив самогубство. Перший – юрист Олександр Пассек, який помирає від туберкульозу. Інший – троюрідний брат та коханець Марії Маркович Дмитро Писарєв, він потонув на Балтійському морі під час спільної прогулянки на вітрильнику. Третім був польський хімік, який, як я вже згадував, випив ціанистого калію.
Мало хто знає, але у венах Марії Вілінської текла кров славетного роду Радзвивіллів, які були князями Королівства Литовського.
Бабуся письменниці була з цього роду і мала їхній герб – зізнавався потім син Вовчка Богдан Маркевич. До своєї біографії, передрукованої якоюсь газетою з енциклопедії Брокгауза і Єфрона, письменниця дописала олівцем: «Бабка по матері — полька, литвинка. Батько — уродженець західних губерній». Отже, не можна говорити про чисте «великоросійство» Марка Вовчка.
Мало хто знає, але Марко Вовчок так і не посивіла до самої смерті.
А прожила вона 73 роки. До речі, виглядала вона теж досить молодо, як на свій вік. І невідомо, чому, адже хворіла вона стільки ж, скільки звичайні люди і померла від раку мозку. Та це, мабуть, залишиться однією з тих таємниць, які не судиться розгадати…
Можете вказати джерело інформації: “Мало хто знає, але Марія Вілінська втратила невинність приблизно в 14 років, під час навчання у Харківському пансіоні”.